lol峡谷之巅超级专区正式开启报名网址 参赛送荣

Уго Рафаель Чавес Фр?ас Hugo Rafael Chávez Frías
?сп. Hugo Rafael Chávez Frías
Уго Рафаель Чавес Фр?ас Hugo Rafael Chávez Frías
61-й Президент Венесуели
2 лютого 1999 — 5 березня 2013
Попередник	Рафаель Кальдера
Наступник	Н?колас Мадуро
Народився	28 липня 1954(2025-08-07)[…]  Сабанета, Венесуела
Помер	5 березня 2013(2025-08-07)[…] (58 рок?в)  Hospital Militar de Caracasd, San Juan
Похований	Музей во?нно? ?стор?? Каракасуd
В?домий як	пол?тик, оф?цер
Кра?на	Венесуела
Alma mater	Military Academy of the Bolivarian Armyd
Пол?тична парт?я	Рух за п'яту республ?ку (1997–2008) Об'?днана соц?ал?стична парт?я Венесуели
Батько	Hugo de los Reyes Chávezd
Мати	Elena Frías de Chávezd
У шлюб? з	Nancy Colmenaresd ? Marisabel Rodríguez de Chávezd
Д?ти	María Gabriela Chávezd ? Rosinés Chávezd
Рел?г?я	католицтво
Нагороди	м?жнародна прем?я в галуз? прав людини ?мен? Каддаф?d Blue Planet Awardd (2008) доктор honoris causa Ун?верситету м?жнародного б?знесу та економ?киd (2001)
П?дпис
chavez.org.ve
Роботи у В?к?джерелах
Висловлювання у В?к?цитатах
Мед?афайли у В?к?сховищ?

百度 文章援引美国《华盛顿邮报》的报道称，贝努存在极小的几率与地球相撞，大约为1/2700。

Уго Рафаель Чавес Фр?ас (?сп. Hugo Rafael Chávez Frías; 28 липня 1954, Сабанета — 5 березня 2013) — венесуельський пол?тик соц?ал?стично? спрямованост?, в?йськовий, Президент Венесуели з 1999 до 2013 року.

Б?ограф?я

Народився в штат? Баринас на п?вденному сход? Венесуели у багатод?тн?й родин? шк?льних вчител?в — Уго де Лос Рейес Чавес ? ?лена Фр??с. Мати спод?валась, що син стане священиком, проте в?н сам мр?яв про кар'?ру профес?йного бейсбол?ста, у склад? команди ?сп. Criollitos de Venezuela брав участь у нац?ональн?й першост? з бейсболу. Це захоплення в?н п?дтримував й на посад? президента. Його прад?д генерал Педро Перес Дельгадо був активним учасником Громадянсько? в?йни 1859—1863 рок?в, а в 1914 роц? п?дняв антидиктаторське повстання знов. У дитинств? Уго добре малював, отримав у 12 рок?в першу в?дзнаку на рег?ональн?й виставц?.

У 1975 роц? зак?нчив В?йськову академ?ю (?сп. Academia Militar de Venezuela) в чин? молодшого лейтенанта за фахом ?В?йськов? науки, ?нженер сухопутних в?йськ?. Чавес служив у пов?трянодесантних частинах, ? червоний берет десантника згодом став нев?д'?мною частиною його образу. У 1982 роц? (за ?ншими даними — п?д час навчання в академ??, у 1977 роц?) Чавес заснував з товаришами по служб? п?дп?льну орган?зац?ю ?Бол?вар?анська арм?я народу Венесуели? COMACATE (абрев?атура, складена з перших ? других л?тер у назвах середн?х та молодших оф?церських чин?в). П?зн?ше COMACATE була перетворена в ?Революц?йний бол?вар?анський рух? (?сп. Movimiento Bolivariano Revolucionario) — РБР-200, названий на честь героя латиноамерикансько? в?йни за незалежн?сть Симона Бол?вара.

З 1989 по 1990 роки навчався в Ун?верситет? ?мен? Симона Бол?вара в Каракас? за фахом ?пол?тичн? науки?. Того ж року отримав звання п?дполковника.

3 лютого 1992 року п?дполковник Чавес став на чол? в?йськового перевороту проти президента Венесуели Карлоса Андреса Переса (?сп. Carlos Andres Perez), непопулярного через високий р?вень корупц?? ? пол?тику скорочення державних витрат. Мета була домогтися в?дставки президента й уряду, покласти край корупц??, неол?беральним реформам ? використанню збройних сил проти народу Венесуели. Повстання, в ход? якого загинули 18 чолов?к ? 60 отримали поранення, через день було придушене урядом. Чавес здався влад? ? був пом?щений у в?йськову в'язницю. У листопад? 1992 року соратники Чавеса почали нову, знов невдалу, спробу перевороту.

Чавес пров?в в ув'язненн? два роки, у 1994 роц? вийшов на свободу за амн?ст??ю президента Рафаеля Кальдери. В?н реорган?зував сво?х прихильник?в у пол?тичну парт?ю л?вого спрямування — Рух за п'яту республ?ку (?сп. Movimiento V Republica) ? перейшов в?д збройно? боротьби до легально? пол?тично? д?яльност?, ?Бол?варсько? революц??? — системи заход?в ? реформ спрямованих на подолання неписьменност?, б?дност? ? низки ?нших соц?альних проблем. У рамках ц??? програми в?дкрит? центри допомоги б?дним, запроваджен? програми медичного обстеження тощо.

Президент Уго Чавес помер 5 березня 2013 року о 16:25 (22:55 за ки?вським часом). Як в?домо Чавес помер в?д раково? пухлини. Перш? пов?домлення про важку хворобу президента з'явились у 2011 роц?. У грудн? 2011 року Уго Чавес припустив, що США могли навмисно заразити раком не т?льки його, а ще дек?лькох л?дер?в Латинсько? Америки, як? виступали проти пол?тики Вашингтону. Якраз п?д час свого турне на Кубу Чавес перен?с дв? операц?? по видаленню злояк?сно? пухлини. Тод? влада заявила, що операц?я пройшла непогано ? л?дер кра?ни йде на поправку. Вже 30 червня 2011 року про свою хворобу заявив ? сам Чавес. З 22 липня 2011 року ? до 11 грудня 2012 року Чавес чотири рази перен?с х?м?отерап?ю. 18 лютого було пов?домлено про повернення Чавеса з Куби у Венесуелу. Його в?дправили у в?йськовий госп?таль, де в?н ? помер.

Президент Венесуели

Перше президентство

У 1998 роц? Чавес балотувався на пост президента п?д гаслом боротьби з корупц??ю. У той час в?н утримувався в?д радикально? пол?тично? риторики, ? запропоновану ним програму реформ не можна було назвати революц?йною. На президентських виборах 6 грудня 1998 року Чавес отримав перемогу, набравши 56,5 % голос?в виборц?в. Пол?тика уряду Чавеса включала ряд масштабних соц?альних програм, у тому числ? по створенню систем загально? осв?ти та охорони здоров'я. Уряд встановив жорсткий контроль над державною нафтовою компан??ю Petroleos de Venezuela, прибутки яко? спрямовувалися на потреби сусп?льства: буд?вництво л?карень ? шк?л, боротьбу з неписьменн?стю, проведення аграрно? реформи та ?нш?. Завоювавши таким чином п?дтримку малозабезпечено? б?льшост? населення, Чавес розпочав нац?онал?зац?ю п?дпри?мств у р?зних галузях промисловост?.

Друге президентство

У?о Чавес з президентом Аргентини, Нестром К?ршнером, розглядають мапу енергетично? ?нтеграц?? П?вденно? Америки

У 1999 роц? була прийнята нова конституц?я Венесуели, яка зб?льшила президентський терм?н з п'яти до шести рок?в й надала можлив?сть переобиратися на другий терм?н. На наступних президентських виборах 30 липня 2000 року Чавес набрав 59,76 % голос?в. У наступний пер?од пол?тичний курс Чавеса, названий ?бол?вар?анським рухом до соц?ал?зму?, зм?стився вл?во. Президент виступав з жорсткими заявами на адресу ?ол?гарх?в-хижак?в? — кер?вник?в нафтово? галуз?, а також ??рарх?в католицько? церкви ? опозиц?йних журнал?ст?в. На зовн?шньопол?тичному напрямку Чавес зайняв антиштат?вську позиц?ю. У 2001 роц? в?н засудив в?йськову операц?ю США в Афган?стан?. За словами венесуельського президента, американц? для боротьби проти терору сам? використовували терористичн? методи. Був ?н?ц?атором зм?ни назви кра?ни на Бол?вар?анська республ?ка Венесуела (на честь Симона Бол?вара).

11 кв?тня 2002 року в результат? державного перевороту Чавес був позбавлений влади на три дн?, заарештований ? утримувався на остров? Орч?ла неподал?к в?д узбережжя кра?ни, однак в?дмовився зректися влади. Державу очолив Педро Кармона Естанга (?сп. Pedro Carmona Estanga). В?н розпустив парламент, припинив роботу генерального прокурора ? державного контролера, а також в?дм?нив прийняте в роки президентства Чавеса законодавство, про перерозпод?л частини нац?онального багатства на користь незаможних. Сполучен? Штати охоче прив?тали переворот, ?благотворний для венесуельсько? демократ???. Законом?рно, що в спроб? повалення Чавеса багато хто, включаючи самого венесуельського л?дера, звинуватив Сполучен? Штати. Вже 14 кв?тня за п?дтримки лояльних частин арм?? ? численних прихильник?в Чавес повернувся на президентську посаду. Коли в?н повернувся до влади, держсекретар Кондол?за Райс порадила президенту Венесуели зробити висновок з останн?х под?й.

П?сля 2002 року опозиц?я намагалася боротися з Чавесом конституц?йними методами. Правл?ння Чавеса супроводжувалося невдоволен?стю та виступами право? опозиц?? переважно з заможних верств населення кра?ни. 15 серпня 2004 року противники президента домоглися проведення референдуму про дов?ру кер?вництву кра?ни. Б?льш?сть венесуельц?в (59,10 % з числа тих, хто проголосував) тод? п?дтримали президента, ? його влада лише зм?цнилась.

Трет? президентство

П?д час передвиборчо? кампан?? 2006 року, яку Чавес в?в п?д гаслом ?в ?м'я кохання? (?сп. por amor), пооб?цяв сво?му ?головному суперников?? Бушу — ?м?стеру Дияволу?, що ?кандидати в?д ?мпер?ал?зму будуть стерт? в порошок?. Чавес пов?домив про плани внесення до конституц?? Венесуели поправок, що дозволяють президенту переобиратися необмежену к?льк?сть раз?в.

Перед цими виборами венесуельське сусп?льство розд?лилося. Прихильники Чавеса, яких серед венесуельц?в б?льш?сть ? як? загалом представляють малозабезпечен? верстви населення, бачили в ньому л?дера, який в?дстою? ?нтереси б?дних. Противники звинувачували його в попул?зм?, схильност? до автократ?? ? спроби ?м?тувати комун?стичний режим Куби. Опонентом Чавеса виступив губернатор нафтовидобувного штату Сул?я Мануель Росалес (?сп. Manuel Rosales). Йому вдалося згуртувати розр?знен? сили опозиц?? в ?дине ц?ле на виборах 3 грудня 2006 року Чавес перем?г.

Ще до оф?ц?йного оголошення результат?в голосування Росалес визнав поразку, а Чавес почав святкувати перемогу, присвятивши ?? сво?му другов? Ф?делю Кастро. Чавес роголосив початок ново? ери соц?ал?стично? революц??. Беручи президентську присягу 10 с?чня 2007 року, Чавес пооб?цяв проводити у Венесуел? ?нтенсивн? соц?ал?стичн? перетворення, що включають нац?онал?зац?ю найб?льших енергетичних ? телекомун?кац?йних компан?й.

У с?чн? 2007 року парламент надав Чавесу розширен? повноваження терм?ном п?втора року: керувати кра?ною за допомогою указ?в, в обх?д законодавчо? влади. У лютому почалася нац?онал?зац?я корпорац?й у ключових галузях. Венесуела викупила у американсько? AES Corporation активи найб?льшо? енергетично? компан?? Electricidad de Caracas (EDC). Було укладено угоду про покупку акц?й телекомун?кац?йного г?ганта CANTV, що належали американсько? Verizon Communications.

1 травня 2007 року Чавес оголосив про припинення сп?впрац? Венесуели з? Св?товим банком ? М?жнародним валютним фондом — прагнення дистанц?юватися в?д м?жнародних ?нститут?в, п?дконтрольних США.

У липн? 2007 року Чавес заявив про нам?р внести до парламенту законопро?кт, що дозволя? президенту Венесуели переобиратися необмежену к?льк?сть раз?в.

2 грудня 2007 року громадяни Венесуели не п?дтримали запропонован? Чавесом конституц?йн? поправки на референдум?. Всього на референдум було винесено 69 поправок: кр?м скасування обмеження к?лькост? президентських терм?н?в правл?ння, передбачалося зб?льшити терм?н повноважень глави держави з шести до семи рок?в, скасувати автоном?ю Центрального банку Венесуели, над?лити виборчим правом ш?стнадцятир?чних громадян ? ввести шестигодинний робочий день. При цьому Чавес став ?н?ц?атором лише 33 поправок, об'?днаних у блок ?А?, ?нш? ж 36 поправок, об'?днан? в блок ?Б?, були запропонован? парламентом. За п?дсумками що в?дбувся референдуму:

• блок реформ ?А? п?дтримали 49,3 % виборц?в, проти проголосували 50,7 %.
• блок реформ ?Б? — 48,9 %, проти — 51,1 %.

Чавес продовжив консол?дац?ю влади. Ще в 2006 роц? в?н заявив про створення ново? парт??. Перший конгрес ново? Об'?днано? соц?ал?стично? парт?? Венесуели (?сп. Partido Socialista Unido de Venezuela, PSUV) пройшов у с?чн? — березн? 2008 року. Нову пол?тичну орган?зац?ю очолив сам Чавес, назвавши ?? ?парт??ю соц?ально? боротьби та захисту в?тчизни?.

Оц?нка д?яльност?

Уго Чавес користувався п?дтримкою б?льшост? б?дного населення Венесуели та дв?ч? переобирався президентом кра?ни, останн?й раз 10 с?чня 2007 року. На м?жнародн?й арен? У?о Чавес був непримиренним критиком глобал?зму, ?мпер?ал?зму, пол?тики США ? персонально Джорджа Буша-молодшого. Поза Венесуелою в?н також користувався широкою популярн?стю серед населення Латинсько? Америки й ?нших кра?н св?ту. Неодноразово п?дтримував режим на Куб? ? персонально Ф?деля Кастро, якого вважав сво?м другом. Пропонував плани ?нтеграц?? ? сп?впрац? у п?вденн?й п?вкул? Американського континенту. У грудн? 2005 роц? отримав м?жнародну прем?ю ЮНЕСКО ?мен? Хосе Март? за внесок в об'?днання й ?нтеграц?ю кра?н Латинсько? Америки й Карибського басейну. Також висловлював п?дтримку режимам, критичним щодо пол?тики США, таким, як ?ран, Л?в?я, Б?лорусь. За п?дтримку ?рану отримав у липн? 2006 року Орден ?сламсько? республ?ки ?ран ? ступеня.

Антиглобал?зм

Президенти Венесуели, Аргентини та Бразил??. У?о Чавес, Нестор К?ршнер, Лула да С?лва

Антиамерикан?зм ? антиглобал?зм стали в?зит?вкою Чавеса. П?д його кер?вництвом Венесуела почала претендувати на л?дерство в опозиц?? до США в зах?дн?й п?вкул?. За пов?домленнями преси, уряд Венесуели надавав допомогу колумб?йським партизанам, витрачав чимал? суми на допомогу ?ншим латиноамериканським державам, виступав проти створення Загальноамерикансько? зони в?льно? торг?вл? (англ. Free Trade Area of the Americas). Чавес намагався завоювати симпат?? всередин? самих США, Венесуела вид?ля? кошти на лоб?ювання сво?х ?нтерес?в у Конгрес?, виникли групи прихильник?в венесуельського президента. Чавес домовився про постачання за п?льговою ц?ною мазуту для малозабезпечених район?в на п?вноч? США.

Випадами проти США Чавес завоював симпат?? в усьому св?т?. Створено було союз л?вих л?дер?в — ?в?сь добра?:

• ?ранський президент Махмуд Ахмад?нежад,
• президент Бол?в?? Ево Моралес,
• президент Куби Ф?дель Кастро.

З Кубою у Венесуели встановилися особливо дружн? в?дносини, Чавес за низькими ц?нами продавав енергонос?? (Куба заробляла на ?х перепродаж?) та надавав пряму економ?чну допомогу. Кастро у в?дпов?дь направив до Венесуели численних кубинських фах?вц?в, зокрема медик?в, як? в?д?грали важливу роль у реал?зац?? соц?альних програм уряду.

У липн? 2006 року Чавес зд?йснив в?зит до Рос??, де зустр?чався з рос?йським президентом Володимиром Пут?ним. Кра?ни уклали важлив? угоди про постачання рос?йсько? збро?, в?йськово? ав?ац?? до Венесуели та про партнерство в енергетичн?й област? — розробка нових нафтових родовищ у Венесуел? за участю компан?? ?Лукойл?. Наприк?нц? червня 2007 року венесуельський л?дер знову в?дв?дав Рос?ю. Як ? в попередн?й раз, головними темами в?зиту стали закуп?вл? рос?йських озбро?нь ? сп?вроб?тництво в нафтогазовидобувно? галуз?.

10 вересня 2008 два рос?йськ? стратег?чн? бомбардувальники Ту-160 зд?йснили посадку на в?йськовому аеродром? Л?бертадор у Венесуел?. Наступного дня, 11 вересня Чавес звинуватив владу США в п?дготовц? його вбивства ? оголосив персоною нон ?рата американського посла. У сво?му виступ? Чавес заявив, що спира?ться на партнерство з Рос??ю:

Вал?ть до диявола сто раз?в, ви, г?вно американське! В?дтепер Венесуела не одна — з нами Рос?я! Вони наш? стратег?чн? партнери. Ми б?льше не самотн?. Коли до наших берег?в прийде рос?йський флот, який вже руха?ться до нас, американц? з?йдуть з розуму!

10 вересня 2009 року, п?д час оф?ц?йного в?зиту до Рос?? Чавес оголосив про те, що Венесуела визна? незалежн?сть П?вденно? Осет?? ? Абхаз??. У в?дпов?дь державний м?н?стр Груз?? з питань ре?нтеграц?? Темур Якобашв?л? заявив:

Чавес ? марг?налом, ? його заява не буде мати н?яких насл?дк?в .

Широко? популярност? набув виступ Чавеса на зас?данн? Генерально? Асамбле? ООН у вересн? 2006 року, на якому венесуельський л?дер назвав тогочасного президента США Джорджа Буша дияволом ? передр?к крах ?американсько? ?мпер???.

У лютому 2008 року, п?сля оголошення незалежност? Косово, Чавес заявив про те, що не буде визнавати суверен?тет ц??? республ?ки, додавши, що под?бн? кроки направлен? на ослаблення Рос??, дестаб?л?зують рег?он ? створюють низку небезпечних прецедент?в. За словами Чавеса, США також спровокували заворушення в Тибет?, щоб з?псувати ?м?дж КНР напередодн? Ол?мп?йських ?гор.

У с?чн? 2009 року у в?дпов?дь на збройну операц?ю ?зра?лю проти ХАМАС в Сектор? Гази Венесуела вислала ?зра?льського посла з кра?ни (аналог?чно вчинила також Бол?в?я), Чавес назвав д?? ?зра?льтян агрес??ю ? оголосив про розрив дипломатичних в?дносин з ?зра?лем. У в?дпов?дь ?зра?ль вислав з кра?ни амбасаду Венесуели.

С?мейний стан

Чавес був одружений дв?ч?. З першою дружиною, Ненс? Колменарес (?сп. Nancy Colmenares) в?н розлучився в 1992 роц? ? жив ?з коханкою — Хермою Марксмен (?сп. Herma Marksman). Його другою дружиною була журнал?стка Мар?сабель Родр?гез Оропеза (?сп. Marisabel Rodríguez Oropeza). Мар?сабель допомагала Чавесу створювати Конституц?ю 1999 року, але вже 2002 року вона подала на розлучення ? в 2007 роц? засудила реформи, що проводяться колишн?м чолов?ком. У Чавеса було тро? д?тей в?д першого шлюбу: Роза В?рджин?я (?сп. Rosa Virginia), Мар?я Габр?ела (?сп. Maria Gabriela) ? У?о Рафаель (?сп. Hugo Rafael) ? одна донька в?д Мар?сабель — Рос?нес (?сп. Rosines).

У приватному житт? захоплювався бейсболом ? живописом, а також писав в?рш? й прозу. На початку 2009 року, насл?дуючи Ф?деля Кастро, Чавес оголосив про те, що ма? нам?р вести авторськ? колонки, ?Рядки Чавеса?, у ряд? газет, причому перша з них буде присвячена улюбленому виду спорту Чавеса — бейсболу.

Л?тература

• В. ?. Головченко. Чавес Уго Рафаель Фр?ас // Укра?нська дипломатична енциклопед?я : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ?н. — К. : Знання Укра?ни, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• В. Головченко. Чавес Гуго Рафаель Фр?ас // Пол?тична енциклопед?я. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ?н. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.773 ISBN 978-966-611-818-2
• Boudin, Chesa; Chavez, Hugo; Harnecker, Marta (2005). Understanding the Venezuelan Revolution: Hugo Chávez Talks to Marta Harnecker. Monthly Review Press. ISBN 1-58367-127-7. (англ.)
• Chavez, Hugo; Deutschmann, David; Salado, Javier (2004). Chávez: Venezuela and the New Latin America. Ocean Press. ISBN 1-920888-00-4. (англ.)
• Дабагян Э. С., Уго Чавес. Политический портрет, ИНИОН РАН, 2005. ISBN 5-248-00229-X (рос.)
• DiJohn, Jonathan (2004). ?The Political Economy of Economic Liberalisation in Venezuela?. Crisis States Programme, Development Research Centre, LSE. (англ.)
• Ellner, Steven; Hellinger, Daniel (2004). Venezuelan Politics in the Chávez Era: Class, Polarization, and Conflict. Lynne Rienner. ISBN 1-58826-297-9. (англ.)
• Golinger, Eva (2005). El Código Chávez: Descifrando la Intervención de los Estados Unidos en Venezuela. Editorial de Ciencias Sociales. ISBN 959-06-0723-3. (?сп.)
• Gott, Richard (2001). In the Shadow of the Liberator: The Impact of Hugo Chávez on Venezuela and Latin America. Verso Books. ISBN 1-85984-365-4. (англ.)
• Gott, Richard (2005). Hugo Chávez and the Bolivarian Revolution. Verso Books. ISBN 1-84467-533-5. (англ.)
• McCoy, Jennifer L.; Myers, David J. (2004). The Unraveling of Representative Democracy in Venezuela. Johns Hopkins University Press. ISBN 0-8018-7960-4. (англ.)
• O'Donoghue, Patrick J. Historian Details Presidential Interest In Controversial Barinas Landed Estate. September 15, 2005. (англ.)

Посилання

• У?о Чавес. Б?ограф?я на ?Новинар?? (укр.)
• Б?ограф?я У?о Чавеса (?сп.)
• Проф?ль У?о Чавеса на ?Кореспондент?? (рос.)