《脑点子》绿色度测评报告

У В?к?пед?? ? статт? про ?нш? значення цього терм?на: Литва (значення).

百度 同时，旨在培养国际化高端人才的商业赛事体验、英语辩论体验等特色活动，也深受参与学生欢迎。 Литовська Республ?ка Lietuvos Respublika
Прапор Герб
Дев?з: Tautos j?ga vienyb?je (Сила народу в ?дност?)
Г?мн: Tauti?ka Giesm? (Нац?ональна П?сня)
Розташування Литви
Столиця (та найб?льше м?сто)	В?льнюс
Оф?ц?йн? мови	литовська
Форма правл?ння	ун?тарна конституц?йна президентсько-парламентська республ?ка
- Президент	??танас Науседа
- Прем'?р-м?н?стр	??нтаутас Палюцкас
Формування
- Велике Княз?вство Литовське	1236
- Кревська ун?я	2 лютого 1386
- Р?ч Посполита	2 липня 1569
- проголошення незалежност?	16 лютого 1918
- радянська окупац?я	1940–1990
- в?дновлення незалежност?	11 березня 1990
- вступ до НАТО	29 березня 2004
Вступ до ?С	1 травня 2004
Площа
- Загалом	65 300 км2 (121)
- Внутр. води	1.98 %
Населення
- оц?нка 2021	2 784 279 (142)
- Густота	43/км2 (138)
ВВП (ПКС)	2021 р., оц?нка
- Повний	$107 млрд (83)
- На душу населення	$41 288 (34)
ВВП (ном.)	2021 р?к, оц?нка
- Повний	$56 млрд (80)
- На душу населення	$22 752 (38)
Валюта	Лит → ?вро (з 1 с?чня 2015) (LTL → EUR)
Часовий пояс	EET (UTC+2)
- Л?тн?й час	EEST (UTC+3)
Коди ISO 3166	LT  / LTU  / 440
Домен	.lt
Телефонний код	+370
В?к?сховище ма? мультимед?йн? дан? за темою: Литва

Литва? (лит. Lietuva), оф?ц?йна назва Лито?вська Респу?бл?ка (лит. Lietuvos Respublika) — держава в Балт?йському рег?он? П?вн?чно? ?вропи. Одна з трьох кра?н Балт??. Кра?на розташована уздовж п?вденно-сх?дного берега Балт?йського моря, на сх?д в?д Швец?? та Дан??. На п?вноч? Литва межу? з Латв?йською Республ?кою (протяжн?сть кордону 610 км) на сход? — з Б?лоруссю (протяжн?сть кордону 724 км), на п?вденному заход? — з Кал?н?градською обл. Рос?йсько? Федерац?? (протяжн?сть кордону 303 км), на п?вдн? — з Польщею (протяжн?сть кордону 110 км). Станом на 2021 р?к у Литв? прожива? 2 м?льйони 795 тисяч 175 ос?б. Столиця ? найб?льше м?сто — В?льнюс. ?нш? велик? м?ста: Каунас ? Клайпеда. Найчисельн?ша етн?чна група держави — литовц?, один з балт?йських народ?в. Оф?ц?йна мова — литовська.

Протягом стол?ть п?вденно-сх?дн? береги Балт?йського моря були заселен? р?зними балт?йськими племенами. У 1230-х роках Литовськ? земл? були об'?днан? М?ндовгом, ? 6 липня 1253 року було створене Корол?вство Литви. Упродовж XIV ст. Велике княз?вство Литовське було найб?льшою кра?ною ?вропи; нин?шня Литва, Б?лорусь, Укра?на, а також частини Польщ? та Рос?? були територ?ями Великого княз?вства. З Любл?нською ун??ю 1569 року Литва та Польща утворили добров?льну дводержавну персональну ун?ю — Р?ч Посполиту. Р?ч Посполита про?снувала б?льше двох стол?ть, поки сус?дн? кра?ни ?? систематично не демонтували з 1772 по 1795 р?к, Рос?йська ?мпер?я у к?нцевому результат? анексувала б?льшу частину територ?? Литви.

Наприк?нц? Першо? св?тово? в?йни, 16 лютого 1918 року було п?дписано Акт про незалежн?сть Литви, який оголосив про заснування сучасно? Литовсько? Республ?ки. У розпал Друго? св?тово? в?йни Литву спочатку окупували Радянський Союз, а пот?м нацистська Н?меччина. Наприк?нц? Друго? св?тово? в?йни н?мц? в?дступили, ? Радянський Союз знову зайняв Литву. 11 березня 1990 року, за р?к до оф?ц?йного розпуску Радянського Союзу, Литва стала першою державою Балт??, яка оголосила себе незалежною, в результат? чого в?дновилася незалежна Литовська держава.

Литва — розвинена економ?ка з високим р?внем доходу ? дуже високим показником людського розвитку, дуже високим р?внем життя, ? ма? висок? показники громадянських свобод, свободи преси, свободи ?нтернету, демократичного управл?ння та миролюбност?. Литва ? членом ?вропейського Союзу, Ради ?вропи, ?врозони, Шенгенсько? угоди, НАТО, ОЕСР та П?вн?чного ?нвестиц?йного банку.

Походження назви

Перша в?дома згадка назви Литва (лит. Lietuva) — розпов?дь про святого Бруно 9 березня 1009 року в Кведл?нбурзькому л?топис?. Л?топис заф?ксував латин?зовану форму назви Lietuva: Litua (вимовля?ться [litua]). Через в?дсутн?сть достов?рних доказ?в справжн? значення назви нев?доме. На сьогодн? вчен? все ще дискутують про значення цього слова, ?сну? к?лька правдопод?бних верс?й.

?стор?я

Стародавня ?стор?я

Поява на територ?? Литви перших людей в?дбулася на початку сучасного пер?оду голоцену кайнозойсько? ери (10—8 тис. рок?в до н. е.). Майже до 8-го тисячол?ття до н. е. тут панувала культура еп?палеол?ту. У 7—6-го тисячол?тт? до н. е. на б?льш?й частин? сучасно? Литви сформувалася культура мезол?ту. Неол?т розпочався тут п?зн?ше за час свого зак?нчення на територ?? п?вденно? Месопотам?? (IV ст. до н. е.). Бронзов? вироби з'явилися на територ?? Литви у друг?й чверт? 2 тисячол?ття до н. е., проте ?х м?сцеве виробництво почалося т?льки близько 1500 року до н. е. Зал?зна доба на територ?? Литви тривала до середини 1 тисячол?ття н. е.

Додержавницький пер?од

Балт?йськ? племена

В основ? етногенезу литовц?в — процеси розвитку древн?х балт?йських (летто-литовських) племен, аукштайт?в ? жемайт?в, а також ятвяги, частина земгал?в, курш?в ? сел?в. Жемайти й аукштайти ще й дос? ? окремими етнограф?чними групами литовц?в, що сутт?во в?др?зняються мовою ? культурою.

Литовц? (самоназва — летувяй) належать до балт?йських народ?в. Вважають, що назва Литви походить в?д назви р?чки Летава (Летавка), притоку р?чки Няр?с. Вона прот?ка? приблизно за 25 км в?д м?стечка Кярнаве, що був важливим пол?тичним центром давньо? Литви, сх?дно? частини кра?ни. Литва була одн??ю з останн?х язичницьких держав ?вропи. Литовц? шанували сили природи, р?зноман?тних бог?в ? священн? рослини. Вони запалювали в?чний вогонь, померлих спалювали.

Предки литовц?в, балти, проживали на узбережж? Балт?йського моря вже в II тисячол?тт? до нашо? ери. Уперше про них згаду? римський ?сторик Тацит у прац? ?Герман?я?. Територ?я, на як?й жили балти, простягалася в?д В?сли до Даугави ? в?д Балт?йського моря до Дн?пра. З часом балти розд?лилися на р?зн? племена, серед яких були курш?, жемайти, аукштайти, литовц?, йотвинги (ятвяги), прусси, сели, скалви, латгали, земгали. Основою формування литовсько? нац?? були племена аукштайт?в ? жемайт?в, а також частково курш?в, земгал?в ? сел?в.

Перша згадка про Литву м?ститься у Кведл?нбурзьких анналах п?д 1009 роком (14 лютого), в пов?домленн? про траг?чну загибель в?д рук язичник?в арх??пископа Бон?фац?я, який був направлений польським королем Болеславом Хоробрим пропов?дувати християнство в землях йотвинг?в. Ц? земл? були об'?ктом суперечки м?ж Болеславом ? Ки?вським князем Володимиром, що вже в 983 р. змусив йотвинг?в визнати свою владу над ними.

У IX ст. ? X ст. предки литовц?в займалися переважно полюванням, рибальством, зр?дка р?льництвом; ? згадки про бортництво ? тваринництво, особливо на вирощування коней, яких вживали в ?жу. Торгов? в?дносини в литовц?в були з м?стами слов'яно-балт?йського Помор'я ? з землею кривич?в: вони м?няли шкури, хутра, в?ск на металев? вироби та зброю. Серед литовц?в рано зустр?чаються зачатки стан?в: ?снували роди, як? волод?ли численною нев?льною челяддю; з цих род?в обиралися м?сцев? княз? (Кун?гаса). Рабами (нев?льна челядь) були в основному в?йськовополонен?. Жрецький стан не становив особливо? касти, в?н мав величезне значення в народ? ? був досить численним. Жерц? у литовц?в називалися вайделотами (лит. Vaidila), були ? жриц? вайделотки. Богам сво?м литовц? жертвували тварин, а в урочистих випадках — ? людей. При похоронах знать спалювали разом з улюбленими предметами ? рабами.

До XIII ст. у предк?в литовц?в не було об'?днувально? пол?тично? влади, як не було й об'?днувальних центр?в-м?ст. У друг?й половин? XIII стол?ття в джерелах згадуються окрем? вожд?, але влада ?х поширювалася лише на незначну територ?ю, або на с?льську округу.

Ще в XII ст. з моменту заснування фактор?? Любецьких купц?в у гирл? Дв?ни, почалася н?мецька в?йськова експанс?я на територ?ю сучасно? Латв?? та Литви. 22 вересня 1236 року в?дбулася ?сторична перемога жемойтських в?йськ над мечоносцями п?д Шяуля?м, в результат? чого н?мецький тиск з п?вноч? було зупинено б?льше н?ж на десятил?ття.

Литовське княз?вство

Тракайський замок

?м'я Литви у письмов?й форм?, 1009

?стор?я державност? Литви почина?ться з короля М?ндовга, якому на початку XIII ст. вдалося об'?днати литовськ? ? деяк? ?нш? племена. М?ндовг прийняв християнство в 1251 роц?. За це у 1253 роц? в?н одержав в?д папи ?нокент?я IV корол?вську корону, але визнав васальну залежн?сть Литви в?д римсько? кур??. Пер?од його правл?ння був в?дзначений великими в?йськовими походами, п?д час яких були при?днан? деяк? земл?, на яких проживали слов'янськ? племена. М?ндовг був гарним дипломатом, особливо проводячи переговори з Тевтонським орденом, який багато раз?в нападав на литовськ? земл?. Литовська держава, посилена реформами М?ндовга, здобула м?жнародне визнання ? новий титул. У 1253 роц? М?ндовга коронували королем Литви.

1413 року, п?сля п?дписання Городельсько? ун??, В?товтом була проведена адм?н?стративна реформа, в результат? яко? Литовське княз?вство припинило сво? ?снування, ставши частиною новоствореного В?ленського во?водства ВКЛ.

Грюнвальдська битва з В?товтом в центр?

У пер?од найб?льшо? могутност? Литва включала територ?ю нин?шньо? Б?лорус?, велику частину сучасно? Укра?ни, частину зах?днорос?йських земель ? тягнулася в?д Балт?йського до Чорного моря. В умовах боротьби з хрестоносцями в?дбувся вступ Великого княз?вства Литовського у союз ?з Польським корол?вством шляхом укладання Кревсько? ун?? (1385).

Р?ч Посполита

У 1569 Литва ? Польща об'?дналися в дво?дину державу — Р?ч Посполиту — Республ?ку Обох Народ?в.

У склад? Рос?йсько? ?мпер??

Наприк?нц? XVIII ст. держава була розд?лена м?ж Рос??ю, Австр??ю ? Прус??ю, причому велика частина територ?? Литви ув?йшла до складу Рос?йсько? ?мпер??.

П?д час Революц?? 1905—1907 рок?в був створений литовський парламент, деяк? члени якого опинилися в ем?грац??. Один з таких, Юозас ?абр?с, сп?льно з укра?нською ем?грац??ю створив в Париж? ?Союз народ?в?, що мав на мет? сприяти нац?ональному самовизначенню сх?дно?вропейських народ?в. П?сля розпаду Рос?йсько? ?мпер?? Литва здобула незалежн?сть, що було закр?плено договором м?ж РРФСР ? Литовською Республ?кою 12 липня 1920.

Незалежн?сть

16 лютого 1918 року Литовська Тар?ба (Lietuvos Taryba, згодом — Державна Рада Литви) — прийняла Акт про незалежн?сть, за яким литовський народ проголошував в?дновлення сво?? незалежност?. П?сля цього Литва про?снувала 20 рок?в. У 1990 роц? стала ще раз незалежною.

Окупац?я

У 1940 роц? Литва була окупована радянськими в?йськами та анексована СРСР. 21 липня 1940 року в?дбулися зас?дання ?новообраних парламент?в? Литви, Латв??, Естон??, учасники яких проголосили радянську владу в республ?ках та звернулися до Верховно? Ради СРСР з проханням про прийняття до складу Союзу РСР. У 1941—1944 роках окупована н?мецько-нацистськими в?йськами, з 1945 — знову стала частиною СРСР.

У 1940—1950-х литовськ? партизани боролися проти радянсько? влади. Нац?ональн? виступи почалися в 1970-х, загострившись наприк?нц? 1980-х.

В?дновлення незалежност?

В?дновлення Незалежности проголошено 11 березня 1990 року. 26 серпня 1991 року Укра?на та Республ?ка Польща визнали незалежн?сть Литви, 6 вересня це зробив СРСР. До складу ООН ? ОБС? вв?йшла в 1992.

31 травня 2001 року Литва при?дналася до Св?тово? орган?зац?? торг?вл? (СОТ). З 29 березня 2004 року Литва ? частиною НАТО. 1 травня 2004 року вона стала повноправним членом ?вропейського Союзу, а 21 грудня 2007 року — членом Шенгенсько? угоди. 1 с?чня 2015 року Литва при?дналася до ?врозони та прийняла ?дину валюту ?вропейського Союзу як остання з кра?н Балт??. 4 липня 2018 року Литва оф?ц?йно при?дналася до ОЕСР.

Даля Грибаускайте стала першою ж?нкою-президентом Литви (2009–2019) ? першим президентом, переобраним на другий терм?н посп?ль.

24 лютого 2022 року Литва оголосила надзвичайний стан у в?дпов?дь на повномасштабне рос?йське вторгнення в Укра?ну. Разом ?з в?сьмома ?ншими державами-членами НАТО кра?на також застосувала статтю 4 Альянсу для проведення консультац?й з питань безпеки. 11–12 липня 2023 року у В?льнюс? в?дбувся сам?т НАТО-2023. Уряд Литви ухвалив р?шення 0,25% ВВП направити на допомогу Укра?н?.

Географ?я

Сучасна панорама м?ста В?льнюс

Литва ? найб?льшою за площею та к?льк?стю населення державою з трьох балт?йських кра?н. Розташована на в?дрогах Сх?дно?вропейсько? р?внини, сьогодн?шн?й ландшафт сформувався в останн?й Льодовиковий пер?од ? ма? р?внинний характер з невисокими моренами. У Литв? ? понад 3 000 озер, розташованих в основному в сх?дних частинах кра?ни. Найб?льша р?чка — Н?ман (лит: Nemunas, б?л: Нёман). З заходу кра?ну омива? Балт?йське море. Кл?мат пов?льно переходить в?д морського на узбережж? в континентальний на сход? кра?ни з вологими ? пом?рними зимою та л?том. Л?сами вкрит? близько 30 % територ??.

За розрахунками деяких сучасних географ?в б?ля литовського села Пурнушкес (26 км на п?вн?ч в?д В?льнюса) знаходиться географ?чний центр ?вропи (54°54′ пн. ш. 25°19′ сх. д.).

Литва под?ля?ться на чотири велик? етнограф?чн? рег?они:

• Аукштайт?я (Аукштота; Верхня Литва; лит. Auk?taitija, пол. Auksztota, б?л. А?кштота)
• Жемайт?я (Жмудь, Само??т?я, Нижня Литва, лит. ?emaitija, пол. ?mud?, б?л. Жмудзь)
• Сувалк?я (лит. Suvalkija, пол. Suwalszczyzna, б?л. Сувалк?я)
• Дзук?я (лит. Dzūkija, пол. Dzukija, б?л: Дзук?я)

П'ятим рег?оном можна вважати Малу Литву (лит. Ma?oji Lietuva, пол. Ma?a Litwa, б?л. Малая Летува) або, як ?? ще називають, Клайпедський край (лит. Klaip?dos kra?tas, пол. Kraj K?ajpedzki).

Населення

Мови

Державною та найпоширен?шою мовою ? литовська. Окр?м не? населенням також використовуються так? мови:

• рос?йська — близько 344 000 ос?б
• польська — 258 000—400 000 ос?б
• б?лоруська — близько 63 000 ос?б
• укра?нська — близько 45 000 ос?б
• татарська — близько 5 100 ос?б (див. Татари-липки)
• ?диш — близько 4 000 ос?б
• латиська — близько 4 000 ос?б
• кара?мська — 120 ос?б

Б?льш?сть рос?ян з'явилась у Литв? п?сля Друго? св?тово? в?йни ? п?сля початку друго? окупац?? балт?йських кра?н Радянським Союзом. Також у 1940—1950-т? роки через належн?сть м?сцевого населення до антирадянського руху опору (в?домий як Л?сов? брати) багато з литовц?в, латиш?в та ?вре?в було депортовано до Сиб?ру та малозаселених територ?й. Сьогодн? спостер?га?ться зворотна тенденц?я: серед литовц?в рос?йською добре волод?ють старш? люди, у той як час молодь значно краще волод?? англ?йською.

За даними перепису 2021 року, литовську мову р?дною назвали 85,33 % населення Литви, рос?йську — 6,79 %, польську — 5,12 %, б?лоруську — 0,24 %, укра?нську — 0,17 %, ?нш? мови — 0,61 %, дв? мови — 1,75 %.

Рел?г?я

Гора Хрест?в близько Шяуляй

Зг?дно з переписом 2001 р., 79 % литовц?в належали до римо-католицько? церкви.

Литва була ?сторичною батьк?вщиною значно? ?врейсько? громади та важливим центром ?врейсько? ученост? ? культури XVIII ст., поки громада, що нал?чувала близько 160 000 ос?б до Друго? св?тово? в?йни, не була майже повн?стю знищена за час?в Голокосту.

Основн? результати перепису 2001 р. по рел?г?? так?:

• Римо-католицька церква — 79,0 % (2 752 000)
• Православн? — 4,1 % (142 000)
• Православн? (старообрядц?) — 0,8 % (27 100)
• Лютерани — 0,6 % (19 600)
• ?нш? рел?г?? — 0,3 % (11 000).
• Реформатська церква — 0,2 % (7 100)
• Св?дки ?гови — 0,1 % (3 500)
• Юда?зм — 0,1 % (3 400)
• мусульмани-сун?ти — 0,1 % (2 900)
• Харизмати — 0,06 % (2 200)
• П'ятидесятники — 0,04 % (1 300)
• Стара рел?г?я Балт?? — 0,04 % (1 300)

Урбан?зац?я

До початку XXI ст. приблизно дв? третини в?д загально? чисельност? населення Литви проживало в м?стах. Найб?льшим м?стом ? В?льнюс, пот?м Каунас, Клайпеда, Шяуляй ? Паневежис.

Як?сть життя

З 2012 р. тривал?сть життя становила 70,7 рок?в для чолов?к?в ? 80,7 — для ж?нок, дитяча смертн?сть становила 6,2 на 1000 народжених. Щор?чний прир?ст населення зб?льшився на 0,3 % в 2007 р. На 30,4 чолов?к з? 100 000, у Литв? спостер?га?ться р?зке зростання самогубств в пострадянськ? роки, що становить найвищий р?вень самогубств у св?т?. У 1996 р. в?н був в розм?р? 49,1 на 100 000 населення в св?т?. Литва також ма? найвищий р?вень убивств в ?С.

Адм?н?стративний под?л

Алитуський
пов?т

Каунаський
пов?т

Клайпедський
пов?т

Мар?ямпольський
пов?т

Паневежиський
пов?т

Шяуляйський
пов?т

Тауразький
пов?т

Тельшяйський
пов?т

Утенський
пов?т

В?льнюський
пов?т

Балт?йське
море

Латв?я

Б?лорусь

Польща

Рос?я

Територ?я Литви розд?лена на 10 пов?т?в (лит. apskritis). Пов?ти утворюють територ?? самоврядувань (лит. savivaldyb?) 9 м?ст ? 43 район?в, а також 8 знову утворених самоврядувань. Самоврядування д?ляться на староства (лит. seniūnija).

Ал?туський пов?т В?льнюський пов?т Каунаський пов?т Клайпедський пов?т Мар?ямпольський пов?т Паневежиський пов?т Тауразький пов?т Тельшяйський пов?т Утенський пов?т Шяуляйський пов?т

Пол?тика

Даля Грибаускайте, президент Литви у 2009—2019 роках

Литва була одн??ю з перших кра?н у св?т?, яка надала ж?нкам право голосу на виборах. Литовськ? ж?нки отримали право голосувати зг?дно з Конституц??ю Литви 1918 року та вперше скористалися цим правом у 1919 роц?. Тим самим Литва дозволила це ран?ше, н?ж так? демократичн? кра?ни, як Сполучен? Штати (1920), Франц?я (1945), Португал?я (1948), Швейцар?я (1971).

З того часу, як Литва проголосила в?дновлення незалежност? 11 березня 1990 року, вона зберегла сильн? демократичн? традиц??. Перш? загальн? вибори п?сля проголошення Незалежност? в?дбулися 25 жовтня 1992-го, 56,75 % в?д загального числа виборц?в п?дтримали нову Конституц?ю. Були ?нтенсивн? дебати про конституц?ю, в особливост? про роль президента. Окремий референдум був проведений 23 травня 1992 р. для оц?нки громадсько? думки з цього питання, а 41 % ус?х виборц?в п?дтримали в?дновлення Президента Литви. За поясненням Конституц?йного Суду Литовсько? Республ?ки в?д 10 с?чня 1998 року Литовська Республ?ка ? парламентською республ?кою з деякими атрибутами нап?впрезидентсько? системи.

У серпн? 2022 року було оголошено про плани внести зм?ни до законодавства, як? повинн? були позбавляти людей набутого ними громадянства за очорнення ?мен? кра?ни.

Президент в?д 12 липня 2019

Зовн?шня пол?тика

Зустр?ч Президента Литви Валдаса Адамкуса (праворуч) з в?цепрезидентом США Д?ком Чейн? у В?льнюс? (травень 2006)

Литва стала членом ООН 18 вересня 1991 року, ? ? учасником низки ?? орган?зац?й та ?нших м?жнародних угод. Вона також ? членом ?вропейського Союзу, Ради ?вропи, Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп?, НАТО та П?вн?чно-Атлантично? координац?йно? ради. Литва набула членства в СОТ 31 травня 2001-го. Вона також прагне набути членства в ОЕСР та ?нших зах?дних орган?зац?ях.

Литва встановила дипломатичн? в?дносини з 149 кра?нами.

2011 року в Литв? в?дбулася зустр?ч Ради м?н?стр?в Орган?зац?? з безпеки ? сп?вроб?тництва в ?вроп?. З 1 липня 2013 р. Литва взяла на себе роль голови Ради ?вропейського Союзу.

Литва ? активним членом у сп?впрац? м?ж П?вн?чними кра?нами ?вропи ? Балт?йсько? Ради з моменту ?? створення в 1993 р. Балт?йська Рада ? орган?зац??ю м?жнародного сп?вроб?тництва, розташована в Талл?нн?. Працю? через Балт?йську Асамблею та Балт?йську Раду М?н?стр?в.

Литва сп?впрацю? з П?вн?чними та двома ?ншими кра?нами Балт?? через формат NB8. ?нший аналог?чний формат, який назива?ться NB6, об'?дну? П?вн?чн? та Балт?йськ? кра?ни-члени ?С. Основна мета NB6 — обговорення та узгодження позиц?й, перш н?ж представляти ?х у Рад? ?вропейського Союзу та на нарадах м?н?стр?в закордонних справ ?С.

Рада кра?н Балт?йського моря була створена у 1992 року в Копенгаген? як неоф?ц?йний рег?ональний пол?тичний форум, головною метою якого ? сприяння процесу ?нтеграц?? та партнерських т?сних контакт?в м?ж кра?нами рег?ону. Членами РДБМ ? Дан?я, Естон?я, Ф?нлянд?я, Н?меччина, ?сланд?я, Латв?я, Литва, Норвег?я, Польща, Рос?я, Швец?я та ?вропейська Ком?с?я. Державами-спостер?гачами ? Б?лорусь, Франц?я, ?тал?я, Н?дерланди, Румун?я, Словаччина, ?спан?я, Сполучен? Штати, Сполучене Корол?вство, Укра?на.

Сп?впраця м?ж Радою М?н?стр?в П?вн?чних Кра?н та Литви ? пол?тичним сп?вроб?тництвом, через яке обм?н досв?дом сприя? реал?зац?? сп?льних ц?лей. Одним з найважлив?ших функц?й ? виявлення нових тенденц?й ? нових можливостей для сп?льно? сп?впрац?.

Литва, разом з двома ?ншими кра?нами Балт??, ? членом П?вн?чного ?нвестиц?йного банку та сп?впрацю? в осв?тн?й програм? NORDPLUS.

Литва под?лена на 10 пов?т?в та 60 мун?ципал?тет?в (м?ста, райони, самоврядування)

9 липня 2021 року Литва почала встановлювати загородження (завдовжки 30 км) на кордон? з Б?лоруссю для припинення потоку м?грант?в. В останн? м?сяц? в Литв? спостер?гався сплеск м?грац??, який йшов з боку сус?дньо? Б?лорус?, через що виникла негайна потреба у нових ?нженерних загороженях на кордон?. Прикордонники затримали близько 1500 ос?б, як? перейшли кордон Литви з Б?лорус?, б?льш?сть з них — з Близького Сходу та Африки.

Економ?ка

Литва — розвинена ?ндустр?ально-аграрна кра?на. Основн? галуз? промисловост?: електромоторна, рад?оелектронна, нафтопереробна, кораблебуд?вна, харчова, с?льськогосподарське машинобудування, оптичне обладнання, г?рнича. Найб?льшу частку валово? пром. продукц?? дають харчова, легка, машинобуд?вна ? металообробна галуз? промисловост?. Транспорт — зал?зничний, автомоб?льний, р?чковий, морський. Гол. морський порт — Клайпеда. Гол. р?чковий порт — Каунас.

За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 8 млрд. Темп зростання ВВП — 5,1 %. ВВП на душу населення — $ 2197. Прям? закордонн? ?нвестиц?? — $ 611 млн. ?мпорт — $ 4,9 млрд (г.ч. Рос?я — 21,2 %, Н?меччина — 16,0 %, Польща — 6,0 %, ?тал?я — 4,4 %). Експорт — $ 3,9 млрд (г.ч. Рос?я — 16,5 %, Н?меччина — 13,1 %, Латв?я — 11,1 %, Б?лорусь — 8,8 %, Укра?на — 7,8 %).

З аграрно? кра?ни до середини 1970-х Литовська РСР перетворилася в ?ндустр?ально-аграрну республ?ку. Пров?дними галузями промисловост? стали машинобудування ? металообробна, а харчова ? легка промислов?сть не втратили свого значення. Були створен? нов? галуз? — х?м?чна, м?кроб?олог?чна ? нафтопереробна. Побудован? велик? п?дпри?мства, серед яких — станкобуд?вний завод ?Жальг?р?с?, Клайпедський суднобуд?вний завод ?Балт?я?, Паневезький ?Екранас?, Шауляйський телев?з?йний, завод ?Азотас? в Йонаве, Клайпедський домобуд?вельний комб?нат, Утенська трикотажна фабрика, Ал?тусський м'ясокомб?нат ? ?нш?. У 1959 була пущена Каунаська ГЕС, а в 1983 перший блок ?гнал?нсько? АЕС. Значн? зм?ни сталися в с?льському господарств?. До 1952 була завершена примусова колектив?зац?я, б?льш?сть с?льських жител?в переселилися в колгоспи ? радгоспн? селища. Зд?йснювалася механ?зац?я ? спец?ал?зац?я с?льського господарства, були встановлен? тверд? плани закуп?вл? продукц??. Найшвидшими темпами розвивалося м'ясне ? молочне тваринництво.

Литва, в?дновивши незалежн?сть, почала економ?чн? реформи, в основ? яких лежала програма приватизац?? промислових п?дпри?мств, аграрного сектора, зв'язку. Був створений Литовський банк, проведена л?берал?зац?я ц?н, введена нац?ональна валюта — лит. Внасл?док реструктуризац?? частина п?дпри?мств була закрита, частина (?В?льняус В?нгис?, ?Екранас? ? ?нш.) переор??нтована на св?товий ринок.

1 с?чня 2015 року Литва ув?йшла до ?врозони, протягом двох тижн?в в об?гу одночасно перебувають стара валюта — лит та нова — ?вро. З 16 с?чня 2015 року лит виводиться з об?гу. Встановлений ф?ксований курс обм?ну €1= LTL 3.45280.

Промислов?сть Литви

Промислов? групи Литви:

1. Achemos grup?
2. MG Baltic (Utenos trikota?as, LNK, Mineraliniai vandenys etc.)
3. Pieno ?vaig?d?s
4. SBA
5. Sanitas
6. VMG
7. ?emaitijos pienas.

Азартн? ?гри

Азартн? ?гри в Литв? ? легальними в звичайних казино та з 2016 року — в ?нтернет?. В литв? ? 18 звичайних казино в 5 м?стах (Клайпеда, Каунас, Паневежис, Сауле, В?льнюс). Лотере? в Литв? ? законними, але завжди зобов'язан? мати благод?йну складову.

Нац?ональн? символи

Витязь на поштов?й марц?, 1991

Vytis

Vytis (в?д слова ?vyti?, ?vytis? — передоганяти, також укр: Погоня) — витязь, ф?гура б?лого литовського лицаря верхи на б?лому кон?, що захища? Батьк?вщину в?д ворог?в.

Vytis був символом Великого Княз?вства Литовського, а в 1918 р. став гербом як першо? Литовсько? так ? першо? Б?лорусько? республ?к. В 1988 р. п?сля заборони п?д час радянсько? окупац?? Vytis знову став нац?ональним символом в?дроджено? Литовсько? Республ?ки.

Перше зображення б?лого вершника на б?лому кон? як символу Литовсько? держави дату?ться 1366 р., тим самим Vytis належить до найдавн?ших державних герб?в ?вропи.

?едим?нов? стовпи

?едим?нов? стовпи або колони Гедим?на (б?л. Калюмны, пол. S?upy Giedymina, лит. Gediminai?i? stulpai) — середньов?чний символ Великого княз?вства Литовського, нин? зображений на Великому герб? Литви.

Христос страждальний (Rūpintoj?lis)

Страдницька ф?гура, зображу? Христа, що сидить ? п?дпира? голову правою рукою. Так? дерев'ян? скульптури можна побачити по вс?й кра?н? на окра?нах м?ст ? на узб?чч? дор?г (особливо в с?льських м?сцевостях), а також б?ля костьол?в, цвинтар?в ? приватних будинк?в.

Невеличк? ф?гурки також продаються як сувен?ри в В?льнюс? та ?нших туристичних центрах.

Kry?i? Kalnas

Kry?i? Kalnas або ?Гора Хрест?в? знаходиться б?ля м?ста Шауляй.

Бурштин

Бурштин символ?зу? Балт?йське море та балт?йськ? племена, як? заселили його береги тисяч? рок?в тому.

Лелека

Гн?здо б?лих лелек

Б?лий лелека ? нац?ональним птахом литовц?в. Його часто можна побачити на полях ? в селах. Лелеки мостять сво? гн?зда досить часто на дахах приватних будинк?в. Лелеку вважають в Литв? символом щастя.

Льон

Рослина — символ нац??. Народн? стро?, а особливо хустки, виготовлен? з льону, були ? ? дуже популярними в Литв?.

Св. Казимир

Св. Казимир (лит: Kazimieras) ? нац?ональним святим Литви на честь шанованого у ц?й кра?н? королевича Казимира, проголошеного святим Вселенсько? Церкви у 1602 роц?. Св. Казимира вважають головним покровителем Литви, патроном молод?, обер?гачем цнотливого життя та оп?куном рем?сник?в. Щороку в суботу ? нед?лю перед 4 березня в Старом?ст? В?льнюса в?дбува?ться ярмарок св. Казимира, куди з'?жджаються народн? ум?льц? з? вс??? Литви та ?з-за ?? меж, як? до ц??? под?? готуються часом ? протягом року. На ярмарку мешканц? В?льнюса ? його гост? можуть придбати ун?кальн?, притаманн? т?льки цьому кра?в? традиц?йн? вироби (наприклад, В?льнюськ? верби — Великодн? пальми), р?зноман?тн? предмети ужиткового призначення та ознайомитися ?з старими, вже призабутими ремеслами.

Культура

Музика

Одн??ю з найстар?ших народних п?сень ? ?U? kalnelio e?er?lis? (за пагорбом ? озерце).

Одн??ю з найв?дом?ших народних п?сень ? ?Oj ?ermuk?nio? (лит. Ой горобина). Широко? популярност? здобула у виконанн? групи Ugniavijas .

Туризм

Основн? центри туризму в Литв? — В?льнюс, багатий на ?сторичн? та арх?тектурн? пам'ятки, Паланга з ?? п?щаними пляжами ? санатор?ями, Клайпеда, Каунас. Розвитку туризму в Литв? сприя? р?зноман?тн?сть та приваблив?сть ?? ландшафт?в. По територ?? Литви проходить багато туристичних маршрут?в, включно з в?дв?дуванням старовинних литовських м?ст, оглядом визначних пам'яток, в?дпочинком на Балт?йському мор?, р?чках ? озерах. Популярними ? водн? прогулянки по ?гнал?нських озерах, р?чках Н?ман, Нярис, М?н?я.

Див. також

• Конфронтац?я Рос?? та кра?н Балт??

Л?тература

• Чорногор Я. О. Литва [Арх?вовано 19 серпня 2019 у Wayback Machine.] // Кра?ни св?ту ? Укра?на: енциклопед?я: в 5 т. — Т. 1: П?вн?чна ?вропа. Зах?дна ?вропа. П?вденна ?вропа / науковий редактор 1-го тому А. Г. Бульв?нський. — Ки?в: Видавництво ?Фен?кс?, 2017. — С. 127—146. (тут енциклопед?я повн?стю [Арх?вовано 10 травня 2019 у Wayback Machine.], тут енциклопед?я по окремих статтях [Арх?вовано 4 кв?тня 2019 у Wayback Machine.])
• Знайомтеся: Литва / [упоряд.: Й. Лауменскайт?, Й. Пашкяв?ч?н?]. — В?льнюс: Pasauliui Apie Mus, 2008. — 105 с. — ISBN 9955-463-27-6.
• Lins, Joseph. Lithuania [Арх?вовано 21 жовтня 2018 у Wayback Machine.] // The Catholic Encyclopedia. Vol. 9. New York: Robert Appleton Company, 1910.
• Бумблаускас А., Ейдинтас А., Кулакаускас А., Тамошайтис М. ?стор?я Литви кожному. Балт?я-Друк, 2018.
• Ильмярв М. Безмолвная капитуляция: Внешняя политика Эстонии, Латвии и Литвы между двумя войнами и утрата независимости (с середины 1920-х годов до аннексии в 1940) / Пер. В. Белоборовцева. — М.: РОССПЭН, 2012. — 806 с. (История сталинизма).
• Петрик А. Н. ?Свет и тени? Первой республики: Литовское государство в 1918—1940 годах / Петрик Артём Николаевич.– Херсон: Гилея, 2018. — 320 с.
• Петрик Артем. Епоха великих над?й: нариси ?стор?? м?жво?нно? Литви (1918—1940). — Одеса-Рига-Торунь: Видавничий д?м ?Гельветика?, Izdevniecība ?Baltijā Publishing?, Wydawnictwo Adam Marsza?ek, 2020. — 382 c.
• Frost R. The Oxford history of Poland-Lithuania, vol.1: The making of the Polish-Lithuanian Union, 1385—1569. Oxford University Press, 2015.
• Lithuania in 1940—1991: the history of occupied Lithuania. [Ed. by Arvydas Anu?auskas]. Genocide and Resistance Research Centre of Lithuania, 2015.

Посилання

• ?История Герба Княжества Литовского? // В. И. Семененко, Л. А. Радченко ?История Украины?. — Харьков, 2003 (рос.)
• Сучасний литовський л?т. Фотогалерея [Арх?вовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)

Пол?тичний устр?й

• Оф?ц?йний вебсайт Президента Литви [Арх?вовано 13 липня 2009 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.) (фр.) (рос.)
• Оф?ц?йний вебсайт Парламенту Литви [Арх?вовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.) (н?м.) (фр.) (рос.) (кит.)
• Оф?ц?йний вебсайт Уряду Литви [Арх?вовано 1 липня 2012 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.)
• Оф?ц?йний вебсайт Ком?тету з? статистики Литви [Арх?вовано 13 листопада 2011 у Wayback Machine.] (лит.) (англ.)
• Конституц?я Литовсько? Республ?ки

?стор?я

• Сайт, присвячений ?стор?? Литви [Арх?вовано 12 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Леон?дас Донск?с. Зима незадоволення // Укра?нський тиждень, 27.01.2011 [Арх?вовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.] (укр.)
• Володимир Кухар. Литва, XXI стол?ття // Zbruch, 30.12.2015 [Арх?вовано 25 с?чня 2016 у Wayback Machine.]
• ?Ukraina Lithuanica: студ?? з ?стор?? Великого княз?вства Литовського?. ISSN 2307-4329 (Print), ISSN 2708-3918 (Online). Арх?в номер?в

Тематична